Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 910/9258/14

Вищий господарський суд України у складі: суддя суддя Селіваненко В.П. - головуючий, судді Палій В.В. (доповідач) і Харченко В.М.

розглянув касаційну скаргу Компанії "Інтернешнл Пейпер-Квідзін Сп. з.о.о." (International Paper-Kwidzyn Sp. z.o.o.), Польща,

на рішення господарського суду міста Києва від 31.03.2015

та постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015

зі справи № 910/9258/14

за позовом Компанії "Інтернешнл Пейпер-Квідзін Сп. з.о.о." (International Paper-Kwidzyn Sp. z.o.o.), Польща,

до: 1. Державної служби інтелектуальної власності України (далі -Служба), м. Київ,

2. Компанії "САНІТА с.а.л." (SANITA s.a.l.), Ліван,

про дострокове припинення дії свідоцтва України № 20373 на знак для товарів і послуг.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

позивача Жухевич О.В. предст. (дов. від 10.04.2014)

відповідачів 1. Ресенчук В.М. предст. (дов. від 21.11.2014)

2. Могилевський В.М. предст. (дов. від 26.08.2014)

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Компанія "Інтернешнл Пейпер-Квідзін Сп. з.о.о." звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Служби та Компанії "САНІТА с.а.л." про дострокове припинення дії свідоцтва України від 15.08.2001 № 20373 на словесний знак для товарів і послуг "SELECT" щодо товарів 16 класу Міжнародної класифікації товарів і послуг (далі - МКТП) "вироби з вторинного паперу", власником якого є Компанія "САНІТА с.а.л.", а також просила зобов'язати Службу внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг та здійснити необхідну офіційну публікацію.

Рішенням господарського суду міста Києва від 31.03.2015 зі справи № 910/9258/14 (суддя Зеленіна Н.І.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю з посиланням на доведеність Компанією "САНІТА с.а.л." обставин щодо використання в Україні торговельної марки "SELECT" за свідоцтвом України № 20373 щодо товарів 16 класу МКТП.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 (судді Сотніков С.В. -головуючий, Пантелієнко В.О., Разіна Т.І.) рішення місцевого господарського суду про відмову в позові залишено без змін, проте у позові відмовлено з мотивів недоведеності позивачем наявності порушеного, оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Компанія "Інтернешнл Пейпер-Квідзін Сп. з.о.о." просить рішення місцевого та постанову апеляційного господарських судів зі справи скасувати внаслідок їх прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги.

Компанія "САНІТА с.а.л." у відзиві проти доводів касаційної скарги заперечила, просила залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення місцевим та апеляційним господарськими судами обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги частково з урахуванням такого.

Відповідно до статті 1 Закону України від 15.12.1993 № 3689-ХІІ "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" (далі - Закон № 3689) знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Статтею 17 Закону № 3689 встановлено, що власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

Згідно з пунктом 4 статті 16 Закону № 3689 використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов'язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Знак визнається використаним, якщо його застосовано у формі зареєстрованого знака, а також у формі, що відрізняється від зареєстрованого знака лише окремими елементами, якщо це не змінює в цілому відмітності знака.

Отже, зважаючи на правову сутність знака для товарів і послуг, визначальним для вирішення порушеного питання щодо належного використання зареєстрованої торговельної марки є факт наявності відповідного товару та/або послуги (фактична наявність на ринку відповідних товарів та/або послуг).

За приписами пункту 4 статті 18 Закону № 3689 якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково. У цьому разі дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема, є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва. Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

У розгляді справи, з метою з'ясування обставин щодо ввезення на територію України в період з листопада 2010 року по квітень 2014 року товарів - виробів з вторинного паперу, маркованих позначенням "SELECT", судом першої інстанції витребувано відповідну інформацію у Державної митної служби України.

Проте рішення місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову було прийнято судом до надходження відповіді на витребувану судом інформацію від Державної митної служби України та, відповідно, без оцінки такого доказу на предмет підтвердження або спростування певних обставин.

Відповідь на запит місцевого господарського суду надана відповідачем (представник якого був уповноважений на одержання відповідної інформації) до апеляційного господарського суду з клопотанням прийняти таку відповідь як додатковий доказ у справі згідно з приписами статті 101 ГПК України.

Натомість, апеляційним господарським судом відмовлено в позові з посиланням на недоведеність наявності порушеного, оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, що стало підставою для звернення з позовом до суду. Питання щодо наявності чи відсутності підстав для прийняття додаткового доказу у справі апеляційним господарським судом не вирішувалося та, з огляду на підстави відмови у позові, такому доказу, як і іншим наданим сторонами доказам не була надана оцінка на предмет підтвердження або спростування обставин використання/невикористання спірної торговельної марки в Україні.

Висновок апеляційного господарського суду про відсутність у позивача порушеного права або охоронюваного законом інтересу, відповідно, відсутність підстав для звернення з даним позовом до суду Вищий господарським суд України вважає передчасним з огляду на таке.

У відповідності до пункту 4 статті 18 Закону № 3689 право на звернення до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково має будь-яка особа.

Крім того, суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що в підтвердження порушеного права (що стало підставою для звернення з позовом до суду) позивач у позові посилався на подану ним заявку про реєстрацію в Україні торговельної марки "SELECT" та отримане повідомлення ДП "Український інститут промислової власності" про можливу відмову у реєстрації зазначеної торговельної марки відносно всього переліку заявлених товарів у зв'язку з існуванням раніше зареєстрованої торговельної марки "SELECT" за свідоцтвом України № 20373, яке є тотожним заявленому словесному позначенню.

Неврахування як приписів Закону, так і наведених обставин стало підставою для формальної відмови судом апеляційної інстанції у задоволенні позову без вирішення по суті питання щодо наявності чи відсутності підстав для дострокового припинення дії свідоцтва України № 20373 на знак для товарів і послуг.

Відповідно до частини першої статті 47 ГПК судове рішення приймається за результатами обговорення усіх обставин справи, а частиною першою статті 43 названого Кодексу передбачено всебічний, повний і об'єктивний розгляд в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Недодержання судом апеляційної інстанції цих норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного розгляду справи є підставою для скасування відповідного судового рішення з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (пункт 3 частини першої статті 1119 ГПК), оскільки касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, пов'язані з використанням/невикористанням відповідачем торговельної марки "SELECT" (за свідоцтвом України № 20373) для товарів 16 класу МКТП "вироби з вторинного паперу" протягом спірного періоду, дати їм, доводам сторін та поданим ними доказам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до вимог закону.

Керуючись статтями 1117, 1119 - 11112 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Компанії "Інтернешнл Пейпер-Квідзін Сп. з.о.о." (International Paper-Kwidzyn Sp. z.o.o.) задовольнити частково.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 30.06.2015 зі справи № 910/9258/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя В. Харченко